Зворотній зв'язок

Історія становлення та розвитку панкратіону як виду бойових мистецтв

Витоки панкратіону на світовій арені

    Бойові мистецтва існують стільки, скільки існує людство. Минулі джерела свідчать о існуванні певних прийомів і захистів від нападу ще в далекому минулому.

    На одній з древньоєгипетських пірамід знайдено біля чотирьохсот малюнків, відображаючи прийоми боротьи. Легко уявити, наскільки сильне виживання примітивного за рівнем розвитку людства залежало від уміння використовувати руки і ноги для боротьби з ворогами, дикими тваринами і навколишнім середовищем. У міру розвитку людства способи боротьби постійно удосконалювалися, згодом сформувавшись в єдиноборства.

                                                                      

Рис. 1.1. Змагання з панкратіону грецьких атлетів.

    З часів древніх греків (700 років до н.е.) різні єдиноборства постійно були присутні в програмі Олімпіад. У творах Гомера (800-900 років до н.е.) спостерігаються описи сутичок, що проводилися без зброї. Давньогрецький філософ Платон (347-427 р. до н.е.) згадує про "бій без суперника" (щось подібне до бою з тінню в сучасному боксі), елементи техніки якого поряд з елементами техніки боротьби і боксу були об'єднані в панкратіон – вид боротьби, у якому удари дозволялося наносити будь-яким сегментом тіла. Фізичні вправи поєднувалися в два розділи: орхестрика і палестрика. Орхестрика відображена іграми і вправами для розвитку спритності і сили. В палестрику входили військово прикладні види спорту, серед яких головну роль займав панкратіон.

  Слово "панкратіон" походить від назви одного з видів єдиноборств, уперше включеного до програми Олімпійських ігор Древньої Греції в 648 році до нашої ери. Складається з двох слів „пан” і „кратос”, що в перекладі з грецької мови означає абсолютна влада того, хто переміг, або абсолютна перемога.

    Структурними елементами цього виду спорту є активна дія верхніх і нижніх кінцівок. Отже, панкратіон – це сукупність багатьох видів єдиноборств, який поєднує в собі найдоцільніші прийоми боротьби та кулачного бою. Згодом грецький панкратіон переродився в римське гладіаторство. В часи Золотого століття Римської імперії призначені для розваги глядачів гладіаторські виступи відрізнялися надзвичайною жорстокістю. Після падіння Римської імперії ці виступи влаштовувалися в Німеччині, Нормандії й Англії.

    Панкратіон, має цікаві стародавні історичні корені. Містечко Олімпія, що розташовувалось у мальовничій долині річки Алфей, у підніжжі священної гори Олімп, стало місцем проведення древніх Олімпійських ігор. З єдиноборств у програму античних олімпійських ігор входили боротьба, кулачний бій, а починаючи з Олімпіади 648 р. до н.е. і панкратіон. Панкратіон починав свої змагання на 4 день Олімпійських ігор, і був найважчим і найоригінальнішим змаганням. Тому переможці Олімпійських ігор у панкратіоні ставали національними героями. Методика підготовки бійців, створена в панкратіоні, перейшла в древній Рим.

    Знання панкратіону через війська Олександра Македонського, що завоювали Персію і дійшли до Індії, задовго до нашої ери було занесено в ті самі місця, звідки через кілька століть Бодхидхарма відправився в Китай.

    Панкратіон, мабуть, найоригінальніше і найважче змагання древніх Олімпійських ігор. Сутність цього виду спорту полягала в проведенні двобою двох неозброєних атлетів із застосуванням прийомів боротьби, ударів руками і ногами, больових і задушливих захоплень. Борці не використовували ніякого захисного спорядження. У цьому змаганні греки бачили відмінний засіб підготовки юнака до поєдинків без зброї під час війни.

                                                                  

Рис. 1.2. Боротьба за звання чемпіона Олімпійських ігор.

    Переможці в панкратіоні ставали національними героями. Кращі дівчата Греції удостоювалися честі увінчати переможця Олімпійських ігор лавровим вінком.

    Жорсткі умови проведення двобоїв призводили до великої кількості травм, що загрожували здоров'ю атлетів. З цієї причини давньогрецька боротьба панкратіон не збереглася до наших днів у первинному вигляді.

    Розглянемо у хронологічній послідовності етапи становлення та розвитку панкратіону:

За легендою засновниками панкратіону являються Зевс і його син Геркулес. Геркулес відомий також як засновник первісних Олімпійських ігор, що були на певний час перервані і повторно розпочаті в 776 році до н.е.

• 1700 р. до н.е. - Древні Грецькі воїни змагаються на спортивних фестивалях, проведених на Острові Кріт і Егейських Островах. Змагання, як передбачається, моделювали деякий аспект реального поля битви.

• 1200 р. до н.е. - Період Грецької міфології, легенда говорить, що Theseus і Iraklis (Геркулес) – є засновниками panmahia (бойове мистецтво Греції). Термін "panmahia" пізніше вийшов із вживання і став називатися pankration;

• 702 р. до н.е. - Pankration здобуває популярність і змагання проводяться майже у всіх Грецьких містах і колоніях Середземномор'я.

• 648 р. до н.е. - Pankration офіційно введений у 33-і Олімпійські Ігри як один із найважчих і видовищних видів. У правилах з'являються багато обмежень, але спартанці і багато інших представників, особливо з острова Кріт, відстоюють свою версію «без правил».

• 564 р. до н.е. - Чемпіон Олімпійських ігор Аріхіон завдає поразки своєму супернику, застосовуючи больовий прийом на ногу, але умирає від удушливого захоплення, зробленого суперником. Судді оголошують переможцем мертвого Аріхіона.

• 522 р. до н.е. - Десять майстрів (pankratiasts) формують вільну асоціацію, щоб просувати і зберегти концепції і навички їхнього рідного бойового мистецтва.

• 406 р. до н.е. - Polydamos Scottusa представляє pankration в Азії в присутності Перського Королівського двору.

• 336 р. до н.е. - pankratiast (боєць панкратіону) Dioxippus приймає виклик і швидко завдає поразки Coragus, кращому воїну з Македонії. Coragus веде бій зі списом, мечем і збруєю, у той час як Dioxippus голий і озброєний тільки булавою. Змагання відвідує Олександр Великий.

• 330 р. до н.е. - Олександр Великий приносить panmahia і oplomahia (Грецькі бойові мистецтва) у Персію.

• 327 р. до н.е. - Олександр Великий приносить Грецьку культуру і військове мистецтво в Індію і Непал.

• 180 р. до н.е. - Майстри асоціації панкратіону бачать зниження моральних цінностей у Греції і вирішують припинити навчання pankration привселюдно. Тепер тільки Олімпійська версія (де багато правил і обмежень), і панкратіон відкрито викладається.

• 146 рік - Грецію завойовує Рим, панкратіон виключають з Олімпійських ігор на наступні 100 років.

• 1204 р. - venetians вирушають в четвертий хрестовий похід, щоб розграбувати Візантійську Імперію замість звільнення Святих Країн. У результаті материк, Греція і її острови розподілені серед учасників суспільної кампанії, і багато майстрів панкратіону (pankratiasts) ховаються в Грецьких горах, щоб зберегти своє знання і мистецтво.

• 1453 р. - майстри панкратіону стають "борцями свободи" на заході Anatolia.

• 1458 р. - Греція зайнята Турками. Багато знань загублено. Грецька наука не розвивається. Маленькі клани "борці свободи", хто протистоїть традиціям Грецького бойового мистецтва, продовжують жити в горах, і на материку Греції у Західній Анатолії.

• 1821 - велика частина Греції, у результаті кровопролитних боїв, одержує незалежність від Турецької Імперії. Багато чого з культури і традицій, через сотні років репресії, загублено назавжди.

• 1923р. - Греція і Туреччина обмінюються територіями в їх відповідних переможених областях. Майстри панкратіону в результаті вийшли розкидані між Грецією, Островом Кріт, Константинополем.

• 1976р. - Димитріос Арванитіс, що з дитинства навчався грецьким бойовим мистецтвам, одержує титул абсолютного чемпіона Греції, коли змагається і виграє турнір без правил на батьківщині.

• 1982 р. - Димитріос Арванитіс створює Союз Єдиноборства панкратіон, для того, щоб зберегти першоджерело грецьких бойових мистецтв.

• 1985-1990рр. - Arvanitis продовжує присвячувати своє життя відродженню панкратіону. Він всюди проводить семінари: у США, Канаді, Європі, а також бере участь у змаганнях на марафонських дистанціях і дуатлоні.

• 1995р. - Греція починає відродження панкратіону як головної системи самооборони. Створено федерацію панкратіону Греції.

    Отже, простеживши у хронологічному порядку історію становлення та розвитку панкратіону, можемо зробити висновки, що особливо великої популярності оригінальний вид спорту панкратіон набуває у ІІ половині ХХ – першій половині ХХІ століття, синтезуючи у собі боротьбу та кулачний бій (атлетам дозволяється застосовувати практично весь арсенал технічних дій боротьби вільної, греко-римської, самбо, дзюдо, східних єдиноборств, боксу і кикбоксингу).

   Панкратіон – це вид спорту, що зародився тисячоліття тому, знайшовши вдосконалення в сучасній формі, заслуговує на повагу підростаючого покоління на даному етапі розвитку.

    Сьогодні саме панкратіон є практичним бойовим мистецтвом, філософія і психологія якого, можливо, допоможе по-новому осягнути навколишній світ. Щоб досягти справжньої досконалості, знадобляться роки систематичних фізичних тренувань.

    З метою відродження на новій основі, відповідно до сучасних реалій і вимог до спорту 21 століття, а також включення панкратіону в Олімпійські ігри, була створена Всесвітня Федерація Єдиноборства панкратіон в Афінах (Греція) (W.P.A.F.). Працюючи в тісному співробітництві з Міністерством по спорту і Міністерством освіти та релігії, W.P.A.F. розробила програму відродження панкратіону як Олімпійської дисципліни.

    У рамках цієї програми з 25 по 30 серпня 2002 року в м. Калаврита (Греція) WPAF запросила представників з усього світу з метою проведення семінару і видачі сертифікатів на офіційне представництво.